Увага!3-Є! Дитяча психологія, законспектувати лекцію!

Тема: Розвиток волі у дітей дошкільного віку.

План

1. Роль вольових дій  поведінці дошкільника.

2. Напрями розвитку вольових дій:

   а) цілеспрямованість дій;

   б) значення мотивів;

   в) плануюча роль мови.

1. Дошкільний вік є віком виникнення волі як здатності свідомо керувати своєю поведінкою.

Основні етапи розвитку вольових дій:

1 етап – дитина вчиться керувати власним тілом,( наприклад, сидіти спокійно на заняттях) спочатку на основі зовнішнього контролю за собою (дитина залишається відносно нерухомою, коли дивиться на положення своїх рук, ніг, тулуба), потім – на основі м‘язових відчуттів.

2 етап – дошкільник починає керувати своїм сприйманням, пам‘яттю, мисленням.

3 етап – дитина свідомо керує своєю поведінкою, причому дане новоутворення тільки починає закладатися в дошкільному дитинстві.

В молодшому дошкільному віці поведінка дитини складається майже цілком з імпульсивних вчинків. Але тільки в старшому дошкільному віці дитина стає здатною до порівняно тривалих вольових зусиль.

Розвиток волі дошкільника тісно пов‘язаний із зміною мотивів поведінки, з формуванням супідрядності мотивів (висування на перший план групи мотивів, які стають для дитини найбільш важливими). Дуже різноманітними стають у цей період і ті цілі, яких дитина прагне досягти. Дошкільник може прагнути до уявлюваної цілі , а не до конкретної. Йому  доступне відстрочення в досягненні бажаної мети, що потребує витримки. Зусилля, яке він застосував, щоб чогось добитися, треба відразу підкріпити досягнутим успіхом. Проте дуже часто дошкільники не можуть оцінити свої сили, уміння, знання, передбачити перешкоди, які можуть виникнути на шляху до досягнення мети.

2. Напрями розвитку вольових дій:

1) розвиток цілеспрямованості дій;

2) встановлення відношення між метою дій та їхнім мотивом;

3) збільшення регулюючої ролі мови у виконанні дій.

Напрями розвитку вольових дій	Їх характеристика
Розвиток цілеспрямованості дій	Для цілеспрямованих дій є характерною постановка мети і її досягнення. Цілеспрямованість, яка іде не ззовні (від предмета), а з середини (від дитини), її бажань, інтересів, починає закладатися в ранньому дитинстві і проявляється більше в постановці цілей, ніж в їхньому досягненні. Поступово формується уміння утримувати мету в центрі уваги. Якщо перед дошкільником ставлять мету, яка вимагає порівняно складної системи дій, дитина не може виконати завдання до кінця без додаткових нагадувань. Велике значення для формування цілеспрямованості дій мають в дошкільному віці успіхи та невдачі під час виконання завдань: -         у молодших дошкільників успіх чи невдача ще не впливають істотно на подолання труднощів; -         діти середнього дошкільного віку намагаються довести розпочату роботу до кінця, якщо бачать, що діяльність успішна; -         деякі старші дошкільники намагаються навіть самостійно долати труднощі, щоб досягти успіху. Саме у прагненні долати труднощі і виявляється  високий рівень цілеспрямованості, який характерний вже для дітей шкільного віку.
Встановлення відношення між метою дій та їхнім мотивом	У молодших дошкільників мета і мотив діяльності співпадають: прямий результат дії і є те, заради чого вона виконується(малює, щоб отримати зображення). Поступово діти починають виконувати дії, мета яких не співпадає з мотивом. Тепер, малюючи, малюк прагне отримати схвалення з боку дорослого, будуючи будинок. Тепер за прямим результатом дії (отримання конструкції) для дитини вимальовуються більш віддалені наслідки. При цьому важливі два варіанти: - віддалений мотив поєднується з інтересом до самої дії (малює, щоб отримати схвалення і тому, що цікаво); - коли заради отримання порівняно віддалених позитивних результатів треба виконувати дію, яка сама по собі є нецікавою (зібрати іграшки, щоб піти до зоопарку ). Боротьба мотивів – ситуація, коли дитині необхідно зробити вибір між двома можливими рішеннями, яка завершується перемогою одного з них. Супідрядність мотивів – це таке підпорядкування мотивів, коли рішення відзначається не більш сильним на даний момент мотивом, а більш важливим, значимим.
Збільшення регулюючої ролі мови у виконанні дій	Дитина в словесній формі формулює для себе, що вона намагається зробити, обговорює сама з собою можливі рішення при боротьбі мотивів (в молодшому дошкільному віці вголос, в старшому - подумки). Старші дошкільники набувають уміння виконувати порівняно складні мовні конструкції дорослих.