ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Сюжетно – рольова гра  - провідний вид діяльності дошкільників, в якому вони беруть на себе роль дорослих і в узагальненій формі та спеціально створених умовах відтворюють діяльність дорослих і стосунки між ними.

Етапи розвитку гри:

1 етап – ознайомлюючий: він припадає на період немовляти, і дії, які виконує малюк, носять маніпулятивний характер.

2 етап – відображувальний – предметно – ігрова діяльність..

3 етап –  сюжетно – відображувальний: дитина виконує умовно – знарядєві операції  в уявній ситуації.

Структура сюжетно-рольової гри:

- тема гри;

- зміст (сюжет);

- правила;

- ролі (головні, другорядні), ігрові дії, рольові стосунки (реальні, словесні).

Теми для сюжетно – рольової гри можуть братися з оточуючого світу: «Лікарня», «Дитячий садок»,  «Доньки - матері» та ін. Ігри можуть бути також і на казкові теми.

В зміст (сюжет) гри входять ті події, які зображуються в грі. Ігри на одну й ту ж саму тему можуть мати різні сюжети. Чим ширшою є сфера дійсності, з якою стикаються діти, тим ширшими і різноманітнішими є сюжети ігор.

В структуру сюжетно – рольової гри входять встановлені правила. Розгорнута передача відносин між людьми в грі навчає дитину підкорятися певним правилам.

Протікання сюжетно – рольової гри неможливе без виконання дітьми певних ролей; їх виконання – це головне, що приваблює дошкільника в грі. Ролі можуть бути як головними, так і другорядними.

Будь – які ролі виконуються за допомогою ігрових дій  з використанням ігрового матеріалу. В грі існують два види взаємостосунків: ігрові та реальні.

В кожній сюжетно – рольовій грі мають місце рольові стосунки, які бувають:

   1) реальні, практичні;

   2) словесні (вказівки, команди).

Ігрові взаємостосунки відображують стосунки за сюжетом та роллю.

Реальні взаємостосунки – це взаємостосунки дітей як партнерів, товаришів. Вони можуть домовлятися про сюжет, розподіл ролей, обговорюють питання, які виникають в ході гри.