Тема  Засоби фіксації знань дітей про природу

Тип лекції: комбінована

Мета : познайомити студентів з засобами фіксації знань дітей про природу; поповнити знання про складання гербаріїв, колекцій, свята, розваги природознавчого змісту; закріпити знання про повсякденну діяльність дошкільників в кутку природи; виховувати професійну спрямованість.

                                             Література

1.     Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дошкільників з природою. К.: В.шк., 2010. с.224-229

                                    Хід заняття

 І.  Організація початку заняття.

ІІ.  Викладання нового матеріалу.

                                      План теми

1. Ведення календарів природи і погоди.

2. Складання гербаріїв, колекцій, букетів.

3. Повсякденні спостереження, праця і пошукова діяльність дошкільників у природі.

4. Свята і розваги на природничому матеріалі.

IV.  Домашнє завдання: Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дошкільників з природою. К.: В.шк., 2010. с.224-229

V.  Заключна частина.

1. Потреба фіксації знань дітей про природу викликаються своє­рідністю дитячої психіки: дошкільники досить швидко запам'ято­вують, але без повторення так само швидко і забувають. У зв'язку з цим слід організовувати діяльність дітей, щоб повертатися до матеріалу, засвоєного ними під час спостережень, праці, ігор тощо. В дитячих садках використовується кілька способів фіксації знань: ведення календарів природи і погоди, складання гербаріїв, колек­цій, букетів, малювання, аплікація, виготовлення поробок з при­родного матеріалу, повсякденні спостереження, праця, пошукова діяльність у кутку природи, проведення свят та роззаг на природ­ничому матеріалі.

Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільни­ками. Пора року — досить значний проміжок часу. Відсутність різ­кої межі між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Наприклад, на­прикінці осені діти часто забувають, що на її початку було тепло, було багато квітів, літали гарні метелики, бджоли, джмелі і т. д. Неправильні уявлення часто бувають пов'язані і з різкими зміна­ми в погоді — раптовими відлигами або похолоданнями. Ведення календаря природи розвиває спостережливість, привчає уважно приглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємо­зв'язки і послідовність явищ, їх причини.

Ведення календаря погоди починається з другої молодшої гру­пи. Найпоширенішою формою календаря для дітей 4 і 5 років життя є календар-картинка «Яка сьогодні погода». Це листок кар­тону 30x50 см завбільшки, поділений на чотири частини, на які наклеюються малюнки з зображенням відповідного типу погоди для певної пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осінь» це може бути зображення яскравої сонячної, вітряної, холодної, дощової, хмарної або без дощу погоди. Посередині картону при­кріплюється стрілочка, якою після повернення з прогулянки від­мічають, який сьогодні тип погоди.

Є інша форма ведення календаря погоди для молодшої і серед­ньої груп. Це набір картинок, на яких зображено різний стан пого­ди у певну пору року, і підставка, на яку вони викладаються після повернення з прогулянки. В середній групі можна виставляти не одну, а дві картинки, що зображують погоду і діяльність дітей, їх одяг.

Формування уявлень про закономірності сезонних змін у стар­шому дошкільному віці будується на базі конкретних знань, набу­тих у попередніх групах. Діти повинні знати характерні ознаки, послідовність змін, причини сезонних змін (зменшення сонячного тепла призводить до змін у неживій природі, з ними пов'язані зміни у рослинному, тваринному світі).

У зв'язку з ускладненням завдань змінюється і форма ведення календаря природи і погоди.

Календар природи для старшої групи — це листок картону чи цупкого паперу, відповідно оформленого малюнками, що відображають ту чи іншу пору року. Наприклад, навесні календар природи оформлюють малюнками весняних ефемероїдів, перших весняних метеликів, дерев, що цвітуть, тощо.   На календарі наклеюють дві кишеньки, в яких збирають малюнки протягом усієї пори року. Наприкінці кожного місяця малюнки переглядають, діти згадують про характерні зміни в природі — стан погоди, життя рослин, тва­рин. Наприкінці сезону найбільш виразні малюнки, в яких "відобра­жено відповідну пору року, наклеюють на ширмочку і викори­стовують під час бесіди.

Більш складний вид календаря для старшої групи — календар погоди. На листку картону вміщують календар на всі місяці сезону. Внизу прикріплюють кишеньки для малюнків. Календар пого­ди оформлюють яскравими малюнками, що відображують певну пору року. Наприклад, дерева з плодами в осінньому вбранні, осінні квіткові рослини, зимуючі або відлітаючі птахи. Діти щоденно фіксують стан погоди після денної прогулянки. Позначення, якими користуються діти, можуть бути різними. На початку вони повинні мати реалістичний характер, наприклад, вітер — гілка, що похилилася вбік, сніг — графічне зображення сніжинки, сонячний, ясний день — зображення сонечка, хмарний — зображення хма­ринки. Пізніше можна розповісти дітям, що в школі погоду позна­чають інакше. Запропонувати їм скористуватися умовними позначеннями.

Щомісяця результати спостережень у природі і їх фіксація у календарі обговорюється з дітьми. Бесіду можна побудувати за такими запитаннями: Який місяць закінчився? Якими умовними позначеннями ви відмічали погоду? Скільки було яскравих, соняч­них днів? Чому стає прохолодніше? Якими стали рослини на ді­лянці? Чого їм не вистачає для росту? Які птахи залишилися на ділянці? Чому вони не відлетіли?

Малюнки, зібрані в кишеньці, можуть бути використані на за­ключній бесіді.

Отже, ведення календарів природи, погоди унаочнює процес поступових змін певних сезонів, сприяє формуванню інтересу, кра­щому засвоєнню знань про них.

2.Під час використання цих засобів фіксації слід додержувати таких вимог:

1.    Складання гербаріїв, колекцій, букетів повинно бути підпо­рядковане виконанню педагогічних завдань: розширенню і закріп­ленню знань, розвитку художнього смаку тощо.

2.    Складання гербаріїв і колекцій не повинно завдавати шкоди природі. Не слід збирати гербарії дикорослих рослин, тим біль­ше — рідкісних, не можна збирати колекції комах.

3.    Збирання колекцій карток, марок не повинно вимагати мате­ріальних затрат.

Гербарії в дитячому садку треба складати на певні теми: «Кві­ти нашого майданчика», «Осіннє листя дерев нашого дитячого садка». Засушувати рослини можна двома способами: площинним і об'ємним. Слід пам'ятати, що і при площинному, і при об'ємному способах засушування рослина краще зберігає колір, якщо саме засушування відбувається досить інтенсивно. Зривати рослини слід уранці, коли у них добрий тургор. Для площинного засушування використовують спеціальний прес, який складається з рамок з на­тягнутою сіткою, що забезпечує циркуляцію повітря. Рослину вкладають між кількома шарами паперу, які слід щодня міняти.

Осіннє листя добре засушувати праскою.

Після того як рослини висохли, їх прикріплюють до листка картону, який покривають целофаном або поліетиленовою плів­кою, і запаюють. Такі гербарії можуть бути використані як наоч­ний матеріал під час проведення бесід про рослини, пори року, в дидактичних іграх.

Для проведення об'ємного засушування слід підготувати добре промитий річковий пісок і коробку за розмірами рослини. Щойно зірвану вранці рослину обережно кладуть у коробку і починають поволі засипати піском, щоб він умістився в усі порожнини. Засушування проводять у суху, жарку погоду. Коробку з рослиною доцільно поставити на сонці. Через тиждень-два пісок обережно видаляють, пензликом зчищають пісок з пелюсток і рослини став­лять у вази. Добре засушуються такі рослини, які мають синій ко­лір,— дельфініуми, волошки, наперстянка тощо.

Які ж колекції доцільно збирати в дитячому садку? Це колек­ції з камінців, черепашок   молюсків, поштових карток, картинок

з поштових конвертів.

Колекція з камінців збирається в тих випадках, коли дитячий садок розташований у такій місцевості, де є достатньо камінців для вибору цього матеріалу. Наприклад, на Південному березі Криму — збирають колекцію обкатаних морем камінців з різними візерунками, різного кольору. Камінці, різні за формою, можна зі­брати на берегах річок, що протікають по місцевості, де є виходи міцних порід. Через такі колекції діти краще пізнають природу

рідного краю.

Слід ширше практикувати використання в дитячих садках ко­лекцій з поштових карток із зображенням квітів, метеликів, жу­ків, пташок, звірів, а також малюнків з поштових конвертів з від­повідними зображеннями.

Старші дошкільники виявляють значний інтерес до створення колекцій, і завдання вихователя — підтримати інтерес, навчити їх першим навичкам систематизації.

Розглядання колекцій повинне супроводжуватися спогадами про місце життя, особливості поведінки тварини, значення її для природи і життя людини. Доцільно залучати до збору колекцій батьків, а також давати дітям колекції додому для розглядання їх разом з батьками. Для кращого зберігання картинки наклею­ють на картон і запаюють у поліетиленову плівку.

Складання букетів з живих або сухих квітів — цікавий вид діяльності, в якій закріплюються знання дітей про рослини, фор­мується естетичний смак, уміння прикрашати побут.

Слід сформувати у дітей знання про те, що букети складаються з 3—5—7—9 квіток, які повинні вільно розміщуватися у вазі, щоб кожна квітка проглядалася окремо. Для більшої виразності мож­на, навчити дітей додавати лучні злаки, оригінальні корчі, мох тощо.

Дітям слід показати, що квіти гарно виглядають не тільки у традиційних високих вазах, але й у низьких, керамічних. Доцільно у присутності дітей в різні пори року зробити кілька композицій. Дуже гарно виглядають композиції із сухих трав і квітів об'єм­ного засушування.

Малювання, аплікація розглядаються як діяльність, що сприяє закріпленню вражень від спостережень. Своєрідними є аплікації з природного матеріалу: осіннє листя з різних дерев, кущів, різно­манітні плоди. Використовуючи клей ПВА. діти складають і на­клеюють різні квіти, кошики, метелики, закріплюючи знання лро різне насіння, листя, навчаючись помічати красиве і корисне навколо себе.

Враховуючи те, що діти, за словами К. Д. Ушинського,—при­страсні малювальники, слід ефективніше використовувати теплу пору року для надання їм можливості відтворення вражень від спілкування з природою на прогулянках. Доцільно, щоб кожна дитина мала маленький блокнот, в якому окреслені контури побу­тових предметів, наприклад серветок, тарілок, чашок, рукавичок, рушничків тощо. Після спостережень, наприклад, за мишачим го­рошком можна запропонувати розмалювати круглу серветку або Тарілку узором з цієї чудової, витонченої рослинки. Така діяль­ність вносить різноманітність у життя дітей, дає поштовх до ви­користання вражень від природи в прикрашанні побуту.

3. Діти щоденно спілкуються з різноманітними об'єктами кутка природи в процесі виконання доручень, чергувань, самостійних спостережень, а також колективних спостережень, які організують­ся вихователем у зв'язку з появою нових об'єктів.

Завдання вихователя — через підтримання у дітей інтересу до об'єктів кутка природи закріплювати знання, навички догляду за його мешканцями.

Важливу роль у підтриманні інтересу дітей відіграє введення нових об'єктів і організація пошукової діяльності з ними.

Восени в куток природи пересаджують сальвії, чорнобривці, помідори. Вихователь пропонує дітям висловити припущення, що буде з рослинами, які залишилися у квітнику і городі, і з тими, що будуть мешкати у кутку природи. Після проведених спостере­жень діти роблять висновки про вплив на розвиток рослин основ­них факторів середовища — тепла, світла.

Узимку пошукова діяльність організовується зі зрізаними гілка­ми, які ставлять у різні умови — в більш теплому і у прохолод­ному місці.

Навесні проводять досліди з пророщуванням насіння, яке вміг щують у різні умови. Вихователь пропонує частину насіння зали­шити у сухому блюдці, частину залити водою, частину пророщува­ти у зволоженій тканині. Діти висловлюють припущення, а потім роблять висновок про потребу вологи і повітря для проростання насіння. Таку ж пошукову роботу можна провести під час проро­щування насіння за умов різної температури.

Цікаву пошукову діяльність влітку можна пов'язати з годуван­ням пташки, хом'ячка в кутку природи. З прогулянки діти при­носять 2—3 види рослин. Вихователь пропонує дітям висловити припущення, яку рослину найпершу почне дзьобати пташка. У та­кій діяльності закріплюються знання про рослини, їх значення.

4. Гуманізація педагогічного процесу в дитячих садках потребує використання таких засобів у роботі з дошкільниками, які б най­більшою мірою забезпечили єдність емоціонального і раціонально­го у формуванні знань про природу і ставлення до неї. Саме такими засобами є свята і розваги на природничому матеріалі. їх високо Цінили видатні педагоги. К. Д. Ушинський вважав, що свята приносять дітям радість, розкривають красу народних тра­дицій, прилучають до народної поезії.

Свята та розваги на природничому матеріалі урізноманітню­ють життя дітей, дають змогу органічно поєднати враження дітей від спілкування з природою з емоційно-художніми засобами мисте­цтва. Оперування знаннями в процесі підготовка до свят і їх про­ведення сприяє їх закріпленню, формуванню правильного ставлен­ня до природних об'єктів, а отже, і екологічному вихованню до­шкільників.

Основним концептуальним положенням під час розробки сцена­ріїв свят повинно бути використання знань, набутих дітьми під керівництвом вихователя в процесі ознайомлення їх ?, природою відповідно до програми. Так, навесні спостереження за явищами в неживій природі (підвищення температури повітря, тішення снігу, льоду), за цвітінням перших весняних квітів у куточку лісу, за розвитком дерев і кущів, декоративних квіткових рослин, за пер­шими комахами та птахами, що повертаються з вирію, є основою для свята весни. Поетичний матеріал, який буде використано на святі, вихователь кожного разу включає у спостереження для їх емоційного насичення. Наприклад, під час спостереження за про­ліскою: «Подивіться, що це у нас розцвіло у куточку лісу. Так, це проліска. А як можна назвати таких сміливців, що не бояться весняних холодів? Це маленькі розвідники, послані весною. Чому ж усім людям подобається ця маленька квітка? Справді, вона ніж­на і гарна. У кожної квітки є шість тендітних пелюсток, голубих, мов весняне небо, тонке стебельце, вузькі зелені листки. Послухай­те, який гарний вірш склала про пролісок поетеса Марія По­знанська:

Я — перша квіточка весни, Я — пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце, й тінь.

А знаєте, чому проліска так рано розцвітає, який у неї секрет? Тому, що ще з минулої весни вона відкладає у своїй цибулині по­живні речовини, а тепер за рахунок них так рано розцвіла. Голу­боокі проліски є окрасою весни, до них прилітають поласувати нектаром перші бджілки, джмелі, що прокидаються від сну, тому пролісками треба милуватися і берегти їх».

У подальшій роботі вихователя по закріпленню знань про вес­няні рослини, шляхом розглядання картинок, ігор відбувається і закріплення поетичного матеріалу. Важливе значення у підготовці до свят і засвоєнні знань має малювання. Вихователь малює кон­тури наголовників (квіти, метелики та ін.), а діти за допомогою вихователя розмальовують їх фарбами. Під час цієї роботи вихо­ватель розповідає, для чого їм потрібні наголовники, домовляється з дітьми, хто буде на святі виконувати ті чи інші ролі, повторює рядки віршів.

Під час побудови сценарію свята важливо обрати головний персонаж, який відіграватиме роль об'єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено, без зайвих репетицій або з їх мінімаль­ною кількістю провести свято. Це може бути сонячний промінець, який за ходом сценарію торкається весняних рослин, комах, про­буджуючи їх і повертаючи до діяльності. Часто це буває Весна, Красне Літо, інколи Вітрець грайливий, Мороз, Хурделиця тощо. Це може бути і казкова подорож на потязі, який прямує у Весну. Діти, що взяли на себе роль квітів, комах, птахів, займають місця по маршруту чарівного потяга. Решта дітей — пасажири потяга. Починаючи свято, вихователь говорить поетичні рядки І. Франка:

Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Наче дівчинка в вінку, Ожили луги, діброви, Повно гомону, розмови І пісень в чагарнику.

«Сьогодні, діти, ми відправляємося у чарівну подорож. Сідайте у вагони, потяг рушає». Під музику потяг під'їжджає до першої зупинки «Підсніжник» і зупиняється. Дитина у наголовнику під-сніжника розповідає про себе вірш, звертається до дітей з прохан­ням любити і бережно ставитися до цієї чарівної квітки. Потяг рушає далі по країні «Весна», зупиняючись на станціях «Проліс­ка», «Ряст», «Сон», «Медунка», «Кропив'янка», «Шпак» та ін. Після завершення маршруту діти об'єднуються у спільному танку дружби рослин, тварин і дітей, проводяться ігри з елементами змагання на розрізняння перелітних і зимуючих птахів, дикорос­лих і декоративних весняних квітів.

Літо — пора розквіту природи — створює надзвичайно сприят­ливі умови для роботи з дітьми у природі. Збільшення обсягу спо­стережень за рослинами, комахами, птахами дає багатий матеріал для свят. Можна організувати свято квітів, свято метеликів. Під­готовка і проведення їх сприятиме поглибленню знань про рідну природу, встановленню більш тісного контакту з батьками, яких запрошують на свято, для вирішення спільних завдань екологіч­ного виховання.

Осінні свята в природі найчастіше пов'язані зі збором уро­жаю. Серед дійових персонажів тут можуть виступати сонечко, дощик, зернини пшениці, кукурудзи, різні городні, садові рослини, птахи — захисники рослин. У сценарії проводиться зв'язок про роль Сонця, вологи, догляду людини, корисних комах, птахів для одержання доброго врожаю. Діти читають вірші, виконують танки («Соняшники, бджоли і джмелі», «Рослини і їх захисники»). Організовуються ігри, наприклад «Вершки і корінці», «Плутани­на», в яких команди змагаються в тому, хто скоріше складе ко­ренеплід або плід з відповідним йому «вершком» (стеблом з лист­ками) та ін.

У сняті «Зимонька-зима» основними ідеями у побудеш сцена­рію повинні виступати краса зимових явищ і милосердне ставлен­ня до братів наших менших, які часом терплять лихо р.їд морозів, нестачі кормів. Основними персонажами тут виступають Зима, Хурделиця, Мороз, а також рослини, тварини.

Складання сценарію свята — це творча робота, в якій обов'яз­ково повинен відбиватися краєзнавчий підхід, адже природні умо­ви України досить різні.

Основними критеріями при побудові сценарію мають бути такі:

1. Матеріал свят повинен бути підпорядкований змісту програ­ми. У сценарії свята слід використати знання, що їх отримали діти в процесі навчально-виховної роботи.

2.    В матеріалі свята має проводитися ідея розумного, дбайли­вого ставлення до природи.

3. Літературний матеріал свята повинен бути високохудожнім.
Розваги   на   природничому  матеріалі   відрізняються   від свят

більш локальним змістом, видовищністю, що не спрямована на показ іншим. Як правило, розваги проводяться з однією групою.

Цінними у навчально-виховному процесі є розваги з викорис­танням технічних засобів навчання: телебачення, діафільмів, діа­позитивів. Перегляд окремих телепередач «Дітям про звірят» при­носить дітям багато цікавих знань і радості.

Великий інтерес викликають у дітей діафільми про природу: «Хто живе в теплому морі», «Хто живе в холодному морі» за сце­нарієм Г. Снєгірьова, «Звірина лікарня», «Мавпенятко Френд» та ін.

Цікаві розваги можна організувати з використанням діапози­тивів, знятих любительським шляхом на місцевому матеріалі. Під час розваги «Золота осінь» слід показати кадри із зображенням осінніх краєвидів, осінні квіти. Показ діапозитивів сполучити із звучанням «Осінньої пісні» П. І. Чайковського. Цікаво організу­вати розвагу «Спогади про літо», під час якої продемонструвати кадри із зображенням квітів квітника, чудових літніх краєвидів під тихе звучання «Баркароли» П. І. Чайковського. Цікаво про­ходять розваги «Загадки» на матеріалі природи. На дошці роз­кладають картинки із зображенням відгадок. Команда, що наби­рає більше картинок-відгадок, перемагає.

Отже, свята, розваги на природничому матеріалі, вносячи емо­ційний заряд в роботу з дітьми, сприяють закріпленню знань, здійсненню екологічного виховання дошкільників.