Тема Засоби фіксації знань дітей про природу
Тип лекції: комбінована
Мета : познайомити студентів з
засобами фіксації знань дітей про природу; поповнити знання про складання
гербаріїв, колекцій, свята, розваги природознавчого змісту; закріпити знання
про повсякденну діяльність дошкільників в кутку природи; виховувати професійну
спрямованість.
Література
1. Яришева Н.Ф.
Методика ознайомлення дошкільників з природою. К.: В.шк., 2010. с.224-229
Хід заняття
І. Організація початку заняття.
ІІ.
Викладання нового матеріалу.
План теми
1. Ведення календарів природи і
погоди.
2. Складання гербаріїв, колекцій,
букетів.
3. Повсякденні спостереження,
праця і пошукова діяльність дошкільників у природі.
4. Свята і розваги на
природничому матеріалі.
IV.
Домашнє завдання: Яришева Н.Ф.
Методика ознайомлення дошкільників з природою. К.: В.шк., 2010. с.224-229
V.
Заключна частина.
1. Потреба фіксації знань дітей про природу
викликаються своєрідністю дитячої психіки: дошкільники досить швидко запам'ятовують, але
без повторення так само швидко і забувають. У зв'язку з цим слід організовувати
діяльність дітей, щоб повертатися до матеріалу, засвоєного ними під час
спостережень, праці, ігор тощо. В дитячих садках використовується кілька
способів фіксації знань: ведення календарів природи і погоди, складання
гербаріїв, колекцій, букетів, малювання, аплікація, виготовлення поробок з природного
матеріалу, повсякденні спостереження, праця, пошукова діяльність у кутку
природи, проведення свят та роззаг на природничому матеріалі.
Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання
закономірностей сезонних змін дошкільниками. Пора року — досить значний
проміжок часу. Відсутність різкої межі між порами року створює у дітей
неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Наприклад,
наприкінці осені діти часто забувають, що на її початку було тепло, було
багато квітів, літали гарні метелики, бджоли, джмелі і т. д. Неправильні
уявлення часто бувають пов'язані і з різкими змінами в погоді — раптовими відлигами або похолоданнями. Ведення календаря
природи розвиває спостережливість, привчає уважно приглядатися до навколишньої
природи, встановлювати взаємозв'язки і послідовність явищ, їх причини.
Ведення
календаря погоди починається з другої молодшої групи. Найпоширенішою формою
календаря для дітей 4 і 5 років життя є календар-картинка «Яка сьогодні
погода». Це листок картону 30x50 см завбільшки, поділений на чотири частини,
на які наклеюються малюнки з зображенням відповідного типу погоди для певної
пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осінь» це може бути зображення
яскравої сонячної, вітряної, холодної, дощової,
хмарної або без дощу погоди. Посередині картону прикріплюється
стрілочка, якою після повернення з прогулянки відмічають, який сьогодні тип
погоди.
Є інша форма ведення календаря погоди для молодшої і середньої груп. Це
набір картинок, на яких зображено різний стан погоди у певну пору року, і підставка, на яку вони викладаються після повернення
з прогулянки. В середній групі можна виставляти не одну, а дві картинки, що
зображують погоду і діяльність дітей, їх одяг.
Формування уявлень про закономірності сезонних змін у старшому дошкільному
віці будується на базі конкретних знань, набутих
у попередніх групах. Діти повинні знати характерні ознаки, послідовність
змін, причини сезонних змін (зменшення сонячного тепла призводить до змін у
неживій природі, з ними пов'язані зміни у рослинному, тваринному світі).
У зв'язку з ускладненням завдань змінюється і
форма ведення календаря природи і погоди.
Календар природи для старшої групи — це листок картону чи
цупкого паперу, відповідно оформленого малюнками, що відображають ту чи іншу пору
року. Наприклад, навесні календар природи оформлюють малюнками весняних
ефемероїдів, перших весняних метеликів, дерев, що цвітуть, тощо. На календарі наклеюють дві кишеньки, в яких збирають малюнки протягом
усієї пори року. Наприкінці кожного місяця малюнки переглядають, діти
згадують про характерні зміни в природі — стан погоди, життя рослин, тварин. Наприкінці сезону найбільш виразні малюнки,
в яких "відображено відповідну пору року, наклеюють на ширмочку і
використовують під час бесіди.
Більш складний вид календаря для старшої групи — календар погоди. На листку
картону вміщують календар на всі місяці сезону. Внизу прикріплюють кишеньки для
малюнків. Календар погоди оформлюють яскравими малюнками, що відображують
певну пору року. Наприклад, дерева з плодами в осінньому вбранні, осінні
квіткові рослини, зимуючі або відлітаючі птахи. Діти щоденно фіксують стан погоди після денної прогулянки. Позначення, якими
користуються діти, можуть бути різними. На початку вони повинні мати реалістичний характер, наприклад, вітер — гілка, що
похилилася вбік, сніг — графічне зображення сніжинки, сонячний, ясний
день — зображення сонечка, хмарний — зображення хмаринки. Пізніше можна розповісти дітям, що в школі погоду позначають
інакше. Запропонувати їм скористуватися умовними позначеннями.
Щомісяця результати спостережень у природі і їх фіксація у календарі
обговорюється з дітьми. Бесіду можна побудувати за такими запитаннями: Який місяць закінчився? Якими умовними позначеннями
ви відмічали погоду? Скільки було яскравих, сонячних днів? Чому стає
прохолодніше? Якими стали рослини на ділянці? Чого їм не вистачає для росту?
Які птахи залишилися на ділянці? Чому вони не відлетіли?
Малюнки, зібрані в кишеньці, можуть бути
використані на заключній бесіді.
Отже, ведення календарів природи, погоди унаочнює
процес поступових змін певних сезонів, сприяє формуванню інтересу, кращому засвоєнню знань про
них.
2.Під час використання цих засобів фіксації слід додержувати таких вимог:
1.
Складання гербаріїв, колекцій, букетів повинно бути підпорядковане виконанню педагогічних завдань:
розширенню і закріпленню знань, розвитку художнього смаку тощо.
2.
Складання гербаріїв і колекцій не повинно завдавати шкоди
природі. Не слід збирати гербарії дикорослих рослин, тим більше — рідкісних,
не можна збирати колекції комах.
3.
Збирання колекцій карток, марок не повинно вимагати матеріальних
затрат.
Гербарії
в дитячому садку треба складати на певні теми: «Квіти нашого майданчика»,
«Осіннє листя дерев нашого дитячого садка». Засушувати рослини можна двома
способами: площинним і об'ємним. Слід
пам'ятати, що і при площинному, і при об'ємному способах засушування
рослина краще зберігає колір, якщо саме засушування
відбувається досить інтенсивно. Зривати рослини слід уранці, коли у них добрий тургор. Для площинного
засушування використовують
спеціальний прес, який складається з рамок з натягнутою сіткою, що
забезпечує циркуляцію повітря. Рослину вкладають між кількома шарами паперу,
які слід щодня міняти.
Осіннє листя добре засушувати
праскою.
Після того як рослини висохли, їх прикріплюють до листка картону, який
покривають целофаном або поліетиленовою плівкою, і запаюють. Такі гербарії
можуть бути використані як наочний матеріал під час проведення бесід про
рослини, пори року, в дидактичних іграх.
Для проведення об'ємного
засушування слід підготувати добре промитий річковий пісок і коробку за
розмірами рослини. Щойно зірвану вранці рослину обережно кладуть у коробку і
починають поволі засипати піском, щоб він
умістився в усі порожнини. Засушування проводять у суху, жарку погоду. Коробку
з рослиною доцільно поставити на сонці. Через тиждень-два пісок обережно видаляють,
пензликом зчищають пісок з пелюсток і рослини ставлять у вази. Добре
засушуються такі рослини, які мають синій колір,— дельфініуми, волошки,
наперстянка тощо.
Які
ж колекції доцільно збирати в дитячому садку? Це колекції з камінців,
черепашок молюсків, поштових карток,
картинок
з поштових
конвертів.
Колекція з камінців збирається в тих випадках, коли дитячий садок
розташований у такій місцевості, де є достатньо камінців для вибору цього
матеріалу. Наприклад, на Південному березі Криму
— збирають колекцію обкатаних морем камінців з різними візерунками,
різного кольору. Камінці, різні за формою, можна зібрати на берегах річок, що
протікають по місцевості, де є виходи міцних порід. Через такі колекції діти
краще пізнають природу
рідного краю.
Слід ширше практикувати використання в дитячих садках колекцій з поштових
карток із зображенням квітів, метеликів, жуків, пташок, звірів, а також малюнків з поштових конвертів з відповідними
зображеннями.
Старші дошкільники виявляють значний інтерес до створення
колекцій, і
завдання вихователя — підтримати інтерес, навчити їх першим навичкам систематизації.
Розглядання
колекцій повинне супроводжуватися спогадами про місце життя, особливості
поведінки тварини, значення її для природи і життя людини. Доцільно залучати до
збору колекцій батьків, а також давати дітям колекції додому для розглядання їх
разом з батьками. Для кращого зберігання картинки наклеюють на картон і
запаюють у поліетиленову плівку.
Складання букетів з живих або сухих квітів — цікавий вид діяльності, в якій
закріплюються знання дітей про рослини, формується естетичний смак, уміння
прикрашати побут.
Слід сформувати у дітей знання про те, що букети складаються з 3—5—7—9 квіток, які повинні вільно розміщуватися
у вазі, щоб кожна квітка проглядалася окремо. Для більшої виразності можна,
навчити дітей додавати лучні злаки, оригінальні корчі, мох тощо.
Дітям слід показати, що квіти гарно виглядають не
тільки у традиційних
високих вазах, але й у низьких, керамічних. Доцільно у присутності дітей в
різні пори року зробити кілька композицій. Дуже гарно виглядають композиції із
сухих трав і квітів об'ємного засушування.
Малювання, аплікація розглядаються як діяльність, що сприяє закріпленню
вражень від спостережень. Своєрідними є аплікації з природного матеріалу:
осіннє листя з різних дерев, кущів, різноманітні плоди. Використовуючи клей
ПВА. діти складають і наклеюють різні квіти, кошики, метелики, закріплюючи
знання лро різне насіння, листя, навчаючись помічати красиве і корисне навколо
себе.
Враховуючи те, що діти, за словами
К. Д. Ушинського,—пристрасні малювальники, слід ефективніше використовувати теплу пору року для
надання їм можливості відтворення вражень від спілкування з природою на
прогулянках. Доцільно, щоб кожна дитина
мала маленький блокнот, в якому окреслені контури побутових предметів,
наприклад серветок, тарілок, чашок, рукавичок, рушничків тощо. Після спостережень, наприклад, за мишачим горошком
можна запропонувати розмалювати круглу серветку або Тарілку узором з цієї
чудової, витонченої рослинки. Така діяльність
вносить різноманітність у життя дітей, дає поштовх до використання
вражень від природи в прикрашанні побуту.
3. Діти щоденно спілкуються з різноманітними об'єктами
кутка природи в процесі виконання доручень,
чергувань, самостійних спостережень, а також колективних спостережень,
які організуються вихователем у зв'язку з появою нових об'єктів.
Завдання вихователя — через підтримання у дітей
інтересу до об'єктів кутка природи закріплювати знання, навички догляду за його
мешканцями.
Важливу
роль у підтриманні інтересу дітей відіграє введення нових об'єктів і
організація пошукової діяльності з ними.
Восени в куток природи пересаджують сальвії, чорнобривці, помідори.
Вихователь пропонує дітям висловити припущення, що буде з рослинами, які
залишилися у квітнику і городі, і з тими, що будуть мешкати у кутку природи.
Після проведених спостережень діти роблять висновки про вплив на розвиток
рослин основних факторів середовища — тепла, світла.
Узимку
пошукова діяльність організовується зі зрізаними гілками, які ставлять у різні
умови — в більш теплому і у прохолодному місці.
Навесні
проводять досліди з пророщуванням насіння, яке вміг щують у різні умови.
Вихователь пропонує частину насіння залишити у сухому блюдці, частину залити
водою, частину пророщувати у зволоженій
тканині. Діти висловлюють припущення, а потім роблять висновок про
потребу вологи і повітря для проростання насіння. Таку ж пошукову роботу можна
провести під час пророщування насіння за умов різної температури.
Цікаву
пошукову діяльність влітку можна пов'язати з годуванням пташки, хом'ячка в
кутку природи. З прогулянки діти приносять
2—3 види рослин. Вихователь пропонує дітям висловити припущення, яку
рослину найпершу почне дзьобати пташка. У такій діяльності закріплюються
знання про рослини, їх значення.
4. Гуманізація педагогічного процесу в дитячих садках
потребує використання
таких засобів у роботі з дошкільниками, які б найбільшою мірою забезпечили
єдність емоціонального і раціонального у формуванні знань про природу і
ставлення до неї. Саме такими засобами є свята і розваги на природничому
матеріалі. їх високо Цінили видатні педагоги. К. Д. Ушинський вважав, що свята
приносять дітям радість, розкривають красу народних традицій, прилучають до
народної поезії.
Свята
та розваги на природничому матеріалі урізноманітнюють життя дітей, дають змогу
органічно поєднати враження дітей від
спілкування з природою з емоційно-художніми засобами мистецтва. Оперування
знаннями в процесі підготовка до свят і їх проведення сприяє їх
закріпленню, формуванню правильного ставлення
до природних об'єктів, а отже, і екологічному вихованню дошкільників.
Основним
концептуальним положенням під час розробки сценаріїв свят повинно бути
використання знань, набутих дітьми під керівництвом
вихователя в процесі ознайомлення їх ?, природою відповідно до програми. Так, навесні спостереження за явищами в неживій
природі (підвищення температури повітря, тішення снігу, льоду), за
цвітінням перших весняних квітів у куточку лісу, за розвитком дерев і кущів,
декоративних квіткових рослин, за першими комахами та птахами, що повертаються
з вирію, є основою для свята весни. Поетичний матеріал, який буде використано
на святі, вихователь кожного разу включає у
спостереження для їх емоційного насичення. Наприклад, під час спостереження за
проліскою: «Подивіться, що це у нас
розцвіло у куточку лісу. Так, це проліска. А як можна назвати таких
сміливців, що не бояться весняних холодів?
Це маленькі розвідники, послані весною. Чому ж усім людям подобається ця
маленька квітка? Справді, вона ніжна і гарна. У кожної квітки є шість
тендітних пелюсток, голубих, мов весняне небо, тонке стебельце, вузькі зелені
листки. Послухайте, який гарний вірш склала про пролісок поетеса Марія Познанська:
Я — перша квіточка весни, Я — пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між
кленів, між дубів, Люблю і сонце, й тінь.
А знаєте, чому проліска так рано розцвітає, який у неї секрет? Тому, що ще
з минулої весни вона відкладає у своїй цибулині поживні речовини, а тепер за
рахунок них так рано розцвіла. Голубоокі проліски є окрасою весни, до них
прилітають поласувати нектаром перші
бджілки, джмелі, що прокидаються від сну, тому пролісками треба
милуватися і берегти їх».
У
подальшій роботі вихователя по закріпленню знань про весняні рослини, шляхом розглядання картинок, ігор
відбувається і закріплення поетичного матеріалу. Важливе значення у
підготовці до свят і засвоєнні знань має малювання. Вихователь малює контури
наголовників (квіти, метелики та ін.), а діти за допомогою вихователя
розмальовують їх фарбами. Під час цієї роботи вихователь розповідає, для чого
їм потрібні наголовники, домовляється з дітьми, хто буде на святі виконувати ті
чи інші ролі, повторює рядки віршів.
Під час
побудови сценарію свята важливо обрати головний персонаж, який відіграватиме
роль об'єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено, без зайвих репетицій або з
їх мінімальною кількістю провести свято. Це може бути сонячний промінець, який за ходом сценарію торкається весняних рослин,
комах, пробуджуючи їх і повертаючи до діяльності. Часто це буває Весна,
Красне Літо, інколи Вітрець грайливий, Мороз, Хурделиця тощо. Це може бути і
казкова подорож на потязі, який прямує у Весну. Діти, що взяли на себе роль
квітів, комах, птахів, займають місця по
маршруту чарівного потяга. Решта дітей — пасажири потяга. Починаючи
свято, вихователь говорить поетичні рядки І. Франка:
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна, Наче дівчинка в вінку, Ожили луги, діброви, Повно
гомону, розмови І пісень в чагарнику.
«Сьогодні, діти, ми відправляємося у чарівну подорож. Сідайте у вагони,
потяг рушає». Під музику потяг під'їжджає до першої зупинки «Підсніжник» і зупиняється. Дитина у наголовнику під-сніжника
розповідає про себе вірш, звертається до дітей з проханням любити і бережно
ставитися до цієї чарівної квітки. Потяг рушає далі по країні «Весна»,
зупиняючись на станціях «Проліска», «Ряст», «Сон», «Медунка», «Кропив'янка»,
«Шпак» та ін. Після завершення маршруту
діти об'єднуються у спільному танку дружби рослин, тварин і дітей,
проводяться ігри з елементами змагання на розрізняння перелітних і зимуючих
птахів, дикорослих і декоративних весняних квітів.
Літо
— пора розквіту природи — створює надзвичайно сприятливі умови для роботи з дітьми у природі. Збільшення обсягу спостережень
за рослинами, комахами, птахами дає багатий матеріал для свят. Можна
організувати свято квітів, свято метеликів. Підготовка і проведення їх сприятиме поглибленню знань про рідну природу,
встановленню більш тісного контакту з батьками, яких запрошують на
свято, для вирішення спільних завдань екологічного виховання.
Осінні свята в природі найчастіше пов'язані зі збором урожаю. Серед
дійових персонажів тут можуть виступати сонечко, дощик, зернини пшениці, кукурудзи, різні городні, садові рослини, птахи
— захисники рослин. У сценарії проводиться зв'язок про роль Сонця, вологи, догляду людини, корисних комах, птахів для одержання доброго врожаю. Діти читають вірші,
виконують танки («Соняшники, бджоли і джмелі», «Рослини і їх захисники»). Організовуються
ігри, наприклад «Вершки і корінці», «Плутанина», в яких команди змагаються в
тому, хто скоріше складе коренеплід або
плід з відповідним йому «вершком» (стеблом з листками) та ін.
У сняті «Зимонька-зима» основними ідеями у побудеш сценарію повинні
виступати краса зимових явищ і милосердне ставлення до братів наших менших, які часом терплять лихо р.їд морозів,
нестачі кормів. Основними персонажами тут виступають Зима, Хурделиця,
Мороз, а також рослини, тварини.
Складання
сценарію свята — це творча робота, в якій обов'язково повинен відбиватися
краєзнавчий підхід, адже природні умови України досить різні.
Основними критеріями при
побудові сценарію мають бути такі:
1. Матеріал свят повинен
бути підпорядкований змісту програми. У сценарії свята слід використати
знання, що їх отримали діти в процесі навчально-виховної роботи.
2.
В матеріалі свята має проводитися ідея розумного, дбайливого
ставлення до природи.
3. Літературний матеріал свята повинен бути високохудожнім.
Розваги на природничому матеріалі відрізняються від свят
Розваги на природничому матеріалі відрізняються від свят
більш локальним змістом,
видовищністю, що не спрямована на показ іншим. Як правило, розваги проводяться
з однією групою.
Цінними
у навчально-виховному процесі є розваги з використанням технічних засобів
навчання: телебачення, діафільмів, діапозитивів. Перегляд окремих телепередач
«Дітям про звірят» приносить дітям багато цікавих знань і радості.
Великий
інтерес викликають у дітей діафільми про природу: «Хто живе в теплому морі», «Хто живе в холодному морі» за сценарієм
Г. Снєгірьова, «Звірина лікарня», «Мавпенятко Френд» та ін.
Цікаві
розваги можна організувати з використанням діапозитивів, знятих любительським
шляхом на місцевому матеріалі. Під час розваги «Золота осінь» слід показати
кадри із зображенням осінніх краєвидів, осінні квіти. Показ діапозитивів
сполучити із звучанням «Осінньої пісні» П. І. Чайковського. Цікаво організувати
розвагу «Спогади про літо», під час якої продемонструвати кадри із зображенням
квітів квітника, чудових літніх краєвидів під тихе звучання «Баркароли» П. І.
Чайковського. Цікаво проходять розваги «Загадки» на матеріалі природи. На
дошці розкладають картинки із зображенням відгадок. Команда, що набирає
більше картинок-відгадок, перемагає.
Отже, свята, розваги на природничому матеріалі,
вносячи емоційний заряд в роботу з дітьми, сприяють закріпленню знань, здійсненню
екологічного виховання дошкільників.
Комментариев нет:
Отправить комментарий